Осінь поступово віддає свої права зими. Вранці вже дуже холодно, подекуди з'являється перший іній. Вдень сонце намагається прогріти повітря, але, напевно, йому вже не вистачає сил. У всьому відчувається морозний подих зими.
За ніч на небі зібралися хмари, а вранці, немов пух, з них посипалися перші легкі сніжинки. Вони кружляли в танці і застеляли землю білосніжним килимом. Від цього чарівного снігопаду на душі було і радісно, і сумно.
Вранці виглянуло сонечко, і сніг потроху став танути. Так буває завжди, адже це тільки перший сніг!